Пам'ятки учням

         

Як писати есе?

ЩО ТАКЕ ТВІР-ЕСЕ?

Особливості написання твору-есе

Есе, есей ( з фр. – проба, спроба, нарис) – жанр художньо-публіцистичної, науково-популярної літератури. Характеризується вільним, не обов'язково вичерпним, але виразно індивідуалізованим трактуванням теми.

Поради щодо написання есе:

1. Усвідомити мету написання, яка полягає в тому, що ви повинні переконати того, хто має читати цей твір, що ви зрозуміли тему есе.

2. Уважно вчитатися в тему есе, знайти ключові слова, осмислити проблему.

3. На чернетці написати тези, краще з наведенням певних доказів, які допоможуть розкрити тему твору.

4. Стисло і влучно занотувати аргументи і приклади.

Поради щодо побудови есе:

1. Твір есе варто розпочати зі вступу, в якому має бути висвітлено загальний підхід до теми, вступ повинен містити проблемне завдання і відповідь на поставлене питання. Це теза есе.

Теза чітко визначає межі написання есе. Автор есе не має права описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі.

Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою.

2. Основна частина есе вибудовується з метою переконання читача. Для цього автор есе має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей.

Обсяг есе має бути не дуже великим ( хоча не існує якихось чітких рамок і обмежень щодо обсягу есе).

Правила, яких варто дотримуватися при написанні есе:

(використано ідеї І.Звоненко)

1. Вступна частина має бути стислою, але виразною й містити у собі центральний метафоричний образ.
2. Останнє речення вступу й перше речення основної частини мають бути органічно пов'язаними. Сутність зв'язку: пояснення правомірності метафори.
3. Обсяг основної частини не регламентується, але необхідно пам'ятати: зі збільшенням обсягу есе втрачає легкість жанру.
4. Основна частина пов'язана з висновком не лише за думкою, а й за способом мовного оформлення (через центральний образ).
5. Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи остаточно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.

Використання мовностильових засобів у творі-есе:

1. Важливу роль відіграють порівняння.

2. Велика увага приділяється внутрішньому змісту і зовнішній оболонці слова. Гра зі словом на рівні оригінального осмислення теми.

3. Авторське використання великої літери, коли є потреба піднести певні акценти, та малої літери, коли навпаки є необхідність, підкреслити втрату величі чи особистісної цінності.

4. Авторське використання розділових знаків, абзаців.

5. Контекстуальне використання засобів зображувального-виражального ряду. Не треба боятися «поєднання непоєднуваного»; неочікуване може бути якраз найцікавішим у контексті роздумів.

6. В есе є вмотивованим і доречним використання складних синтаксичних конструкцій і неповних речень, обірваних фраз; використання усього арсеналу вставних слів, відокремлених членів речення вигуків…

7. Одним із головних аспектів є чуттєво-емоційний лад викладу думок.

Есе.

Обличчя української історії.

З великим поетом і художником Тарасом Григоровичем  Шевченко я познайомилася в школі. Вперше ,коли я читала його поезію, то не зовсім розуміла зміст деяких віршів, але все одно захоплювалася милозвучністю його рядків. Далі я йшла з ним по життю, вивчала нову поезію, знайомилася з новими картинами. Саме в цей час я зрозуміла всю глибину і істину його віршів і почала любити поезію Шевченка ще більше. Деякі рядки з його віршів засідали мені в  душі, вони були просто неймовірними.

Шевченко  мені подобається своєї відвертістю, він не боявся творити нові картини, писати нові вірші на українській мові, не зважаючи на її заборону. Поет прагнув жити, прагнув донести істину всьому українському народу через свою творчість.

Тепер, коли я стала дорослішою, то почала вивчати такі вірші, як: “Розрита могила” ,“Заповіт”, “І родився я на чужині”. Саме ці вірші стали моїми улюбленими. В них Шевченко розповідав про справжні події минулих років, про справжню історію України. Він не боявся осуду і покарань, поет  просто писав про те що думав і бачив. Він засуджував Російську імперію за гноблення і поневолення українського народу,  він засуджував Богдана Хмельницького за зіпсовану долю Гетьманщини. Я вважаю, що Шевченко був не тільки поетом, але й голосом душі українського народу.

Нині Україна самоутверджується для себе, а також для всього світу під знаком Шевченка, під почесним його словом про Україну. За неньку Вкраїну він боровся, за неї стояв, він молився за мирне життя, будучи обличчям української історії.

Савчук  Д. учениця 9 класу. 2018р. Жданівська ЗОШ

Есе.

Я – українка, пишаюсь своїм народом.

   У кожного є своя Батьківщина. Моя Батьківщина – Україна. Тут я народилася і живу. І тут живе талановитий, працьовитий, співучий народ – українці.

   Немає нічого милішого за рідну землю, де є ліси, поля, моря, гори. Тут споконвіку шанували працю, хліб на столі, рушник на стіні, мамину пісню. А також понад усе любили волю.

   З болем у серці читаємо в історичних книгах про звірства кримських ханів, польської шляхти, що хотіли поставити наш народ на коліна, але на захист рідної землі стають мужні українські козаки, які боролися за її волю, та якими пишається Україна.

   Я люблю наші українські витвори мистецтва, наші українські пісні і приказки, мудрі казки, твори видатних письменників. Я пишаюся, що народилася і живу в тій самій країні, де жили і творили видатні письменники: І. франко, Л. Українка, Т. Шевченко, пишаюсь тим, що я теж українка, як і вони.

   Я хочу бачити свою країну квітучою, де кожна людина відчуває себе щасливою.

   Я хочу прожити своє життя так, щоб мої нащадки згадували про мене з великою вдячністю і повагою. Хочу в майбутньому з гордістю сказати про себе: “Я – українка і пишаюсь своїм народом”.

Шаповал І. учениця 10 класу  Жданівської ЗОШ 2018р.

Форми ведення записів

План – перелік основних питань теми, статті, твору, доповіді.

Простий план – коротке, стисле перерахування головних питань, що містяться у тексті твору.

Складний план – розгорнутий перелік основних питань, їх розшифровка з деталізацією та висновками.

Виписки – вибрані з тексту найбільш важливі місця: визначення, факти, статичні дані, схеми, таблиці. У виписці необхідна точність, посилання на джерело, відповідність тексту оригінала.

Тези – стисло сформовані основні положення теми, статті, книги, доповіді, лекції; це положення достовірність яких автор має довести. Тези складаються тоді, коли тема гарно засвоєна і не вимагає більш повних записів.

Анотація - дуже коротке викладення змісту, іноді з критичною оцінкою.

Коментар – тлумачення, пояснення суті якого-небудь тексту, окремих місць, фраз, виступів.

Резюме – стисла оцінка написаного чи прочитаного, короткий висновок.

Бібліографія – перелік літератури з якоїсь проблеми, теми.

Конспект – найбільш досконала форма запису, в якому виділено головне у виучуваному творі, матеріалі, лекції. Такий запис містить короткі, чіткі формування узагальнення, важливих теоретичних положень.

Реферат – доповідь з певної теми, що включає огляд джерел і літератури.

Як скласти розповідь за малюнком?

1.  Уважно розглянули малюнок, прочитати надпис до малюнка .
2. Поміркувати над темою малюнка.
3. Скласти план розповіді.
4. Вказатичас час, місце подій.
5. Розказати про людей, що зображені на малюнку, описати і йзовнішність дій.
6. Описати предмети, що зображені на  малюнку.
7. Зробити висновок, висловити своє ставленя до зображеня .

               Як пітготувати інтерв'ю

1. Продумати заздалегіть питаня .
2.  Сформулювати питаня так,щоб віповіді на них розкривали найбільш цікаве в людині, донесли до читача (слухача) значення факту.
3. Правдиво й точно записати сказане, дати, прізвища, цифрово дані.    

                   Як підготувати репортаж ?     

  Репортаж- розповідь очевидця,свідка,учасники подій.

 Мета:відтворити повну картину подій, щобчитач(слухач)міг наочно уявити собі,як подія відбулася,стати нібито іі очвидцем.

1. Добре знатибпаро що розповыдати.
2. відібрати найсуттєвіше,найговніше в подіі, що висвітлюється.
3. Прагнути до об'єктивності.
4. Показати свою позицію до питань,що розкриваються в репортажі.
5. Описувати виразно, живо. 

      Як аналізувати історичний документ?
Визначити:

1. Хто автор документа?Чиї інтереси він захищае?
2. Коли написаний документ?Як могли вплинути на автора документа історичні події чи загальна ситуація в цей період?
3. Документ первинний (запис очевидця, учасника події) чи  вторинний (коменнтар чи переказ про подію з уст дос лідника).
4. Відокремити в документі факти й коментарі та проаналізувати їх окремо. 
5. Про що розповідається у документі? Яка сторона поддії замовчується?
6. Де відбувалася подія, про яку йдеться у документі?Зякою місцевістю вона пов'язана?

     

 Як скласти історичний портрет?                                                    

План

1.       Історичні умови,в яких формувалася особистість  історичної постаті.

2.       Походженя. Біографічні дані.

3.       Особисті якості історичного діяча та умови їх формування.

4.       Навколишнє суспільне середовище. Інтереси якої верстви суспільства виражав діяч.

5.       Цілі діяльності та можливісті їх досягнення.

6.       Засоби досягнення мети.

7.       Основні результати діяльності історичної особи, ставлення до неї сучасників.

8.       Значення діяльності особистості для регіону,країни,світу.

9.       Оцінка діяльності особистості в сучасній науці.

10.   Ваше ставлення до цієї історичної особи як людини та історичного діяча.

11.   Яку особу сьогодення ви могли б поставити в один ряд з нею?Чому?

Як скласти твір – роздум?

План

1.       Вступ.

2.       Теза(основна думка твору).

3.       Факти і роздуми щодо тези.

4.       Висновок.

1)Сформулюйте тезу.

2)Доберіть доводи істинності чи помилковості тези(факти з життя,з літератури,

Зі спогад сучасників,свої спостереження).

3)Сформулюйте висновки.

Як скласти розповідь?

Мета:розкрити важливу подію в історії, в житті історичного діяча,

План

1.       Зав’язка-факт, з якого починається подія.

2.       Кульмінація- момент найбільшого напруження в розвитку події.

3.       Розв’язка- заключна дія,результат події.

4.       Значення події для подальшого розвитку історії

Як скласти конспект?

Конспект-стислий,систематичний,послідовний,зв’язний виклад змісту параграфа, розділу книжки,лекції,повідомлення,доповіді.

План-конпекта – спочатку складаеться план тексту ,а потім на окремі пункти ніби нарощується інформація.

Тематичний план-короткий виклад  даної теми , що розкривається за кількома джерелами.

Текстуальний конспект – сворідний монтаж цитат із текстів, що  опрацьовуються.

Вільний конспект – включає в себе як цитати,так і власні формулювання.

1.       Прочитати текст, зясувати зміст тексту в цілому.

2.       Розділити текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

3.       Проанвлізувати кожну частину, виділити головнеі другорядне

4.       Записати основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Як оцінювати історичні факти?

1.       За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?

2.       Які події безпосередньо йому передують (передумово)?

3.       Який розвиток мав цей факт?

4.       Які групи людей були в ноьму задіяні (рушійні сили)?Якими мотивами(причанами)це було викликано?

5.       Яку роль у ньому відігравали конфетні особи? Якими мотивами це було викликано?

6.       Який вплив цей факт на інші галузі людського життя?

7.       Як він вплинув на подальший розвиток (наслідки)?

8.       Чи був можвим інші перебіг події?

9.       Як би ви пово дилися себе в цій ситуації?

10.   Чи можливе повторення цього факту?

За яких умов?

Як скласти відгук?

Відгук-документ, який містить висновки уповноваженої особи(або кількох осіб) чи установи щодо запропонованих на розгляд вистатави, творів мистецтва, рукописних робіт та інше . Резвізити:

1.       Назва виду документа.

2.       Заголовок

3.       Текст, якімістить:вступ; короткий виклад основних положень роботи,що аналізуеться : виклик з пропозиціями, оцінкою й критичними зауваженнями.

4.       Підпис

5.       Дата

Як скласти рецензію ?

Рецензія- критичний відгук (дає аналіз та оцінку ) на художній твір , друковану  наукову працю та інше .

Реаквізити:

1)      Назва виду документа .

2)      Заголовок, якій містить назву рецензованої  рооти, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво.

3)      Текст, що складаеться  з двох частин: короткий виклад змісту роботи;що аналізується; виклад з пропозиціями, оцінкою і критичними зауваженнями.

4)      Підпис.

           Аналіз картини.

1. Як називається картина?
2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?
3. До якого жанру живопису належить?
4. Опишіть картину:

• Що на ній зображено ( на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, ане інакше)?
• Які художні засоби  і кольори використав художник? Чому саме такі?
• Чи є тут зображення людей? Як вони зображені?
• Як ви вважаєте, яка гловна ідея цього твору? Що хотів показати автор?
• Які думки та почуття викликає у вас  ця картина?

Пам»ятки на уроках історії. 

Пам'ятка з використання карти як історичного джерела  

1. Займіть позицію біля карти так, щоб не заступати природне освітлення.

 2. Запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, вгорі буде північ, внизу —південь, зліва — захід, справа — схід.

3. Навчіться читати легенду карти — її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події, явища — кордони та столиці, райони повстань, напрямки головних ударів і місця битв тощо — зображуються на них схожими позначками.

4.Зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта — це державна шпаргалка».

Працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення.

6. На дрібномасштабних картах окремі позначки робіть шифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної вами роботи.

. Пам'ятка вивчення повсякденності

1.Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2.Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3.Роль церкви в житті суспільства.

4.Будні і свята села і міста.

5.Ставлення до війни.

6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7.Особливості етикету.

8.Ритм життя в певну епоху.

9.Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, як розширювались уявлення про світ?

10.Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

. План характеристики архітектурної пам'ятки

1.  Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.. Як сформувати історичні поняття

1.  Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2.            Виділіть істотні ознаки явища.

3. Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.            Випишіть значення терміна зі словника.

5. Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6. Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

Витяг із короткого словника понять

(Історія України, 8 кл.)

Абордаж — старовинний спосіб мор­ського бою — зближення з ворожим ко­раблем і зчеплення з ним для рукопаш­ного бою.

 Абсолютизм — необмежена монархія.

Авангард — 1. Частина військ (або флоту), що рухається попереду голов­них сил. 2. Найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи.

Автономія (з грец. аutonomiа – неза­лежність) — право держави на власну внутрішню і зовнішню політику під контролем іншої держави.

Агіографія (з грец. аrіос — святий) — складова церковно-історичної літера­тури, зосереджена на описанні життя святих.

Адмірал — військове звання вищого командного складу військово-морсько­го флоту, а також особа.

Акровірш (з грец. аkros — крайній) — вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово або речення.

Амуніція — сукупність речей (крім одягу і зброї), що становлять споряд­ження військовослужбовця, а також спорядження коня.

Аристократія (з грец. аristokratia — влада найкращих, найзначніших) — вла­да привілейованої знатної меншості, що турбується суспільним благом.

Артикул (від латин, аrtikulis — роз­діл) — стаття, розділ чи параграф зако­ну, договору.

Артилерія — вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.

Як аналізувати історичну подію

1.  Коли відбулася дана подія?

2.  Назвіть територію чи країну, в якій вона відбулася?

3.  Які історичні обставини зумовили її?

4.  Який розвиток вона отримала надалі?

5.  Які соціальні верстви (групи) були основними учасниками події?

6.  Роль у події історичної особи (якщо така була)?

7.  Який слід залишила в історії регіону, країни, світу?

8.  Подія була випадковою чи закономірним явищем?

9.  Як би повелися ви за таких умов?

10. Ваша оцінка події.

Як скласти історичний портрет

.
 1.1. Де і коли він народився? 1.      Як відбувалося становленн

 1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

 1.3. Як формувалися його погляди?

2.         Особисті якості й риси характеру.

 2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

 2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3.         Діяльність історичного діяча.

 3.1. Охарактеризуйте основні справи його життя.

 3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

 3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які — ні та чому?

 3.4. Хто були його друзі, а хто вороги та чому?

 3.5. Якими були наслідки його діяльності:

 а) для сучасників;

 б) для нащадків?

 3.6. 3а що людство вшановує цю людину?

викликає у вас його діяльність?

.)

. . Як описати грошову купюру

6.  Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

7.  Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

8.  Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

9.          Що вам відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому періоду.

10. Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.

Як порівнювати різноманітні оцінки історичних явищ

1.  Визначте сутність кожної оцінки історичної події або явища.

2.            Спробуйте з'ясувати, на що спирався автор, даючи цю оцінку, й визначте об'єктивність його висновків.

3.  Проаналізуйте наведені аргументи й логіку наведених доказів.

4.            Зробіть свій вибір на користь однієаведених оцінок і поясніть, чому ви зробили саме такий вибір.

Визначення суті історичних явищ та подій, їх причини та значення

1. Уважно прочитайте текст.

2. Визначте причини певного суспільного явища.

3. Визначте етапи його розвитку.

4. Визначте характерні риси кожного етапу.

5.        Визначте чинники, які обумовили кожен з цих етапів.

6.        Визначте наслідки кожного етапу.

7. Визначте суть явища.

8. Визначте історичне значення цього суспільного явища.

. Як навчити учнів складати план

1.  Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2.         З'ясувати зміст матеріалу в цілому.

3.         Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з'ясувати завдання вивчення матеріалу, щоб врахувати це при складанні плану.

Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів; якщо план простий, розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати; якщо план розгорнутий, порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів

Характеристика історичного діяча

Як це робити?

1.      Згадайте:

·         Коли і в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте охарактеризувати?

·         В яких умовах формувалися його погляди7

·         Інтереси якої соціальної групи він виражав, якими були прагнення цієї людини?

2.      Коротко вкажіть:

·         Які ідеї і чому він висував?

·         Які засоби використовував для досягнення своїх ідей?

3.      Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручника, інформацією з Інтернету, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4.      Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні, негативні).Подумайте , чому вони стали можливі.

Аналіз історичного джерела

«аналізувати « - означає:

·         Розкладати

·         Роз’єднувати

·         Розчленовувати

·         Розбирати

Як аналізувати текст історичного джерела

1.      Прочитайте текст.

2.      Знайдіть значення нових слів , термінів, понять.

3.      Визначте основну частину тексту.

4.      Про яку історичну подію або явище , про які історичні персонажі йде мова?

5.      Визначте в тексті історичного джерела:

·         що важливо?

·         що потрібно запам’ятати?

·         про що довідалися вперше?

·         що було незвичайним, несподіваним?

6.      Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи словами «чому», «з якою метою», «як».

7.      Чи дають відповіді на ці запитання краще зрозуміти суть, причини. Значення історичної події чи явища?

8.      Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

-          Це вірно, тому що…

-          Я упевнений(а0 у тому, що…

-          Я добре знаю, що…

-          Я думаю інакше, тому що…

-          Я переконаний(а) у цьому, тому що…

-          Я сумніваюся у цьому, тому що…

-          Я не згодний (а) з цим , тому що…

Складаємо  план  статті підручника або розповіді вчителя

План тексту -  це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем.

Складання плану тексту дає можливість краще зрозуміти, виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити  сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.

Розгорнутий план – це складний план, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як правильно скласти розгорнутий план.

1.      Прочитайте весь текст статті цілком.

2.      Виділить в ньому логічно закінчені частини.

3.      В кожній з цих частин визначте основну думку та озаглавте її (одним реченням передайте зміст).

4.      Кожну з цих закінчених частин поділіть на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко передати їх на папері.

5.      Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

6.      Перевірте, чи можна за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв'язок між частинами тексту.

7.      Зміст плану треба передавати стверджувальними реченнями.

Складаємо тези  параграфу( тексту ) підручника.

Тези – стисло сформульовані основні положення тексту, лекції, доповіді , повідомлення.

Тези бувають різні:

Цитатні – добірка  авторських висловлювань

Вільні – самостійне формулювання основних положень тексту

Змішані – поєднання цитати та вільний виклад тексту.

Як правильно скласти тези

1.      Прочитати текст, визначити його тему й основну думку

2.      Розділити  текст на логічно-смислові частини.

3.      Дібрати заголовки до кожної частини (план тексту).

4.      Поставити до кожної логічно-смислової частини тексту запитання . «Про що йдеться в цій частині?».

5.      Знайти в тексті відповідь.

6.      Стисло записати власними словами або словами автора.

7.      Записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, місто, видавництво.

Складаємо конспект параграфа( тексту) підручника.

Конспект – це короткий письмовий виклад змісту книги,статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів. Від тез конспект відрізняється тим, що поряд з основними даними тексту в ньому коротко наводяться докази цих положень і висновків.

Види конспектів

·   План-конспект – це стислий, складений у формі плану переказ прочитаного чи почутого.

·   Текстуальний (цитатний) конспект – це конспект, створений з уривків оригіналу тексту – цитат.

·    Вільний конспект – це поєднання виписок, цитат, тез.

·   Тематичний конспект – це конспект відповіді на поставлене запитання або конспект навчального матеріалу теми.

·   Схематичний конспект – це узагальнення матеріалу у вигляді схем, графіків, таблиць, що дають змогу розкрити сутність предмету дослідження, відкинувши другорядні деталі.

Правила конспектування книги, статті

·         Уважно прочитайте текст. Супроводжуйте читання зазначенням незрозумілих місць, незнайомих слів, нових імен, дат.

·         Запишіть на першій сторінці паспортні дані книги, статті, над якою працюєте (бібліографічний опис).

·         Поділіть сторінку на дві частини (праву і ліву).

·         Ліворуч записуйте: назви глав, параграфів, підзаголовків, номери сторінок; формулюйте самостійно основні проблеми, якщо ці формулювання відсутні в тексті.

·         Праворуч записуйте: свої висновки й коментарі, посилання на інші наявні у вас матеріали.

·         Поділіть текст на логічно-смислові частини. Під час читання тексту складіть простий детальний план – послідовний перелік основних думок автора. (В основі плану конспекту може бути зміст книги, вміщений у кінці або не початку видання).

·         Записуйте тільки основне: спочатку головну думку, потім (дуже стисло) докази і приклади.

·         Намагайтеся щоб записи були чіткими, змістовними і лаконічними. Для цього використовуйте схеми, таблиці.

·         Для зручності користування конспектом, підкреслюйте найважливіші думки, навіть окремі фрази, словосполучення, слова; до розділів і підрозділів підбирай заголовки.

·         Цитуйте правильно і точно, зазначайте сторінку, з якої взято цитату.

·         Робіть помітки, які виявляють ваше ставлення до того, що конспектуєте. Використовуйте для цього свої умовні позначки.

·         Вчитися конспектувати відразу начисто.

Правила конспектування лекції

·         Чітко з’ясуйте тему перед початком конспектування лекції

·         Записуйте основні положення, висновки, факти, схеми, дати, прізвища тощо.

·         Конспектуючи лекцію, на полях ставте позначки проти тих місць, які потребують уточнення.

·         Після закінчення лекції, з’ясуйте всі питання, які виникли під час лекції, уточніть факти, назви тощо.

·         Привчіть себе робити розумні скорочення, одночасно залишаючи поруч з ними місце для подальшого доопрацювання лекції.

·         Виділіть основні положення в конспекті лекції.

·         Найближчим часом після лекції необхідно:

-          дописати скорочені слова;

-          виправити стилістику;

-          доповнити записи фактами, необхідними положеннями та визначеннями.

Складаємо план – конспект параграфа( тексту) підручника.

План – це начерк змісту наукового чи літературного твору, статті, промови.

Конспект - короткий виклад, запис якого -  небудь твору, лекції, промови і т.п

Цитата – дослівна виписка з якого - небуть тексту, твору або точно наведені чиї-небудь слова на підтвердження якогось твердження, доводу.

Як скласти план – конспект тексту

1.      Прочитайте весь текст цілком.

2.      Виділіть в тексті логічно закінчені частини.

3.      Виділіть основну думку кожної закінченої частини. Виразіть її одним стверджувальним реченням. Це буде пункт плану.

4.      Викладіть коротко зміст кожної логічно закінченої частини(пункту плану): запишіть основні положення, що уточнюють і розкривають головну думку, наведіть доводи, цифри, цитати, випишіть дати, зробіть висновки.

5.      Цитати вимагають особливого оформлення в тексті. Їх записують в лапках, обов’язково вказавши джерело, тобто автора, назву тексту, номер сторінки, на якій розміщене дане висловлення.

6.      Наприклад «,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,» ( автор, назва, сторінка)

Пам'ятка учню для роботи на уроці

Поради учням

Як надовго запам’ятати навчальний матеріал? 

Поради для учнів Виділяй, співвіднось і групуй матеріал – хто добре усвідомлює, той добре запам’ятовує і довго пам’ятає.
 Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга – вивчи одразу, а напередодні тільки повтори. 
Завчай і повторюй невеличкі шматки ще доти, як матеріал почав забуватися.
 Коли вчиш, записуй, малюй схеми, діаграми, таблиці - наочність краще запам’ятовується. 
Якомога швидше, не чекаючи повного заучування, намагайся відтворити матеріал, закривши книгу.
 Уява покращує пам’ять Або як запам’ятати найбільше Усе, що хочеш пам’ятати, - уявляй! (Не уявляю – не пам’ятаю) Май на увазі: усе, що побачив, відчув, почув, - уже запам’яталось.
 Легко пригадується тільки те, що уявив.
 Не думай словами – думай образами. Не завчай, а уявляй що-небудь цікаве, що допоможе пригадати потрібну інформацію.  

         Як писати реферат 

1. Визначити адресата і мету спілкування.

2. Дібрати відповідну літературу.

3. Опрацювати дібрані джерела з робочими стисли ми помітками, закладками в книжці.

4. Скласти план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

5. Оформити яскравий, привабливий вступ.

6. Дати перелік основних висновків, узагальнень та рекомендацій.

7. Оптимальний обсяг реферату - 10-12 друкованих сторінок.

Такий реферат потребує для усного викладу перед аудиторією 10-15 хв.

8. Під час усного виступу краще розповідати, а не читати реферат. Для цього скласти розгорнутий план-конспект на 2-4 сторінки.

9. Під час добору мовних засобів для написання реферату необхідно враховувати особливості наукового стилю.  

   Опорні фрази при веденні дискусії 

Я вважаю … На мою думку…

З радістю погодився б з вами, однак…

Розумію вас, але треба врахувати, що…

Так, але…

Я з вами частково згоден, але …

Дозвольте заперечити …

Це не має значення …

Я поважаю вашу думку, але ...

Правознавство. 

Методичним аспектом ефективної роботи з джерелами є використання пам’яток.
 Пам’ятка – це серія спеціальних запитань та завдань, що допомагає розчленувати прийом на окремі операції у виконанні роботи.

Пам’ятка аналізу нормативно-правового акту
1. Визначте назву нормативно-правового акта.

2.  З’ясуйте, ким і коли був виданий цей нормативно-правовий акт.

3.  Визначте вид  нормативно-правового акта 

за юридичною силою та належністю до галузей  (інститутів) права.

4. Ознайомтесь зі змістом, визначте, з яких частин складається документ.

5. Який предмет регулювання  кожної частини?

Пам’ятка аналізу витягу з  нормативно-правового акту
1. Визначте, назву нормативно-правового акта, з якого зроблено цей витяг.            
2.  До якої галузі права належить  даний витяг з нормативно-правового акта?            

3. Про що йдеться у даному нормативно-правовому акті?

4. Розділіть текст на смислові частини, визначте критерії для виконання завдання.     

 5. Встановіть основні юридичні показники тексту (предмет регулювання, суб’єкти, юридичний зміст, юридичні обставини тощо).

Пам’ятка для порівняння правових явищ

1. Поміркуйте, за якими ознаками можна визначати подібність та відмінність даних явищ. Назвіть критерії для   порівняння.

2. В якому порядку краще розташувати критерії? Чому ви так вирішили?

3. Назвіть подібні риси.

4. Назвіть відмінні риси

5. Зробіть висновки.

6. Результати  занотуйте у  таблиці.У виконанні завдання учням допомагають опорні схеми, таблиці.

ПАМ'ЯТКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТА АНАЛІЗУ ІСТОРИЧНИХ ФАКТІВ, ПОДІЙ, ЯВИЩ.

Як аналізувати історичне джерело
Використання карти, як історичного джерела 
Як аналізувати історичний документ?
Як аналізувати історичну подію?
Логічна схема вивчення історичного явища 
Характеристика суспільних виступів та рухів
Характеристика війни 
Як вивчати революцію?
Характеристика і оцінка історичної особи
Як скласти історичний портрет?
Оцінка історичного факту 
План характеристики архітектурної пам'ятки 
Як аналізувати історичну карикатуру?
Як аналізувати історичну фотографію?
Порівняння історичних подій та явищ
Як навчитись визначати причинно-наслідкові зв'язки? 
Визначення наслідків історичного процесу
Як зробити висновок, узагальнюючи факти?

Методичні рекомендації для написання науково-дослідницьких робіт



Історія України. 9 кл. Дидактичні матеріали 

Історія України. 10 кл. Дидактичні матеріали 

Історія України. 11 кл. Дидактичні матеріали

Всесвітня історія 9 кл. Дидактичні матеріали

Всесвітня історія 10 кл. Дидактичні матеріали

Всесвітня історія 11 кл. Дидактичні матеріали

Критерії оцінювання з історії

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

·         рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;

·         рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;

·         рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високи	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
		Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її Учням поради. I. ПРАВИЛА ДОБРОТИ 1. Допомагай слабким, маленьким, хворим.. 2. Не будь жадібним 3. Прощай помилки іншим 4. Ніколи не заздри! 5. Жалій інших, а не себе. II. ПРАВИЛА ЧЕСНОСТІ 1. Сказав - зроби. 2. Не впевнений - не обіцяй. 3. Помилився - визнай. 4. Забув - попроси пробачення. 5. Говори тільки те, що думаєш. 6. Не можеш сказати правду - поясни, чому. 7. Не видавай чужу таємницю. III. ПРАВИЛА ВВІЧЛИВОСТІ 1. Пам'ятай! Ввічливість - вміння поводити себе так, щоб іншим було приємно з тобою. 2. Будь завжди привітним; вітайся при зустрічі, дякуй за допомогу, йдеш - попрощайся. 3. Не примушуй за тебе хвилюватися, ідеш - скажи куди і коли повернешся. 4. Не капризуй, не бурчи! Твоє капризування може зіпсувати настрій іншим. IV. ПРАВИЛА СКРОМНОСТІ 1. Не будь хвальком! Не вихваляйся своїми успіхами, знаннями, речами. 2. Старайся не виділятися серед товаришів. 3. Допоміг товаришеві - не підкреслюй цього, нікому не хвались 4. Старайся робити добро скромно, непомітно. V. ПРАВИЛА ВВІЧЛИВОГО ШКОЛЯРА 1. Якщо ти зайшов до класу, то обов'язково привітайся з усіма, хто вже прийшов. 2. Якщо ти зустрів у коридорі чи на вулиці свою вчительку, яка йде з кимось ще, то привітатися слід з усіма. 3. Коли ти в їдальні, не спіши взяти щось першим, думай про інших. 4. Якщо когось випадково штовхнув - вибачся. 5. Хлопчик завжди пропустить дівчинку уперед, допоможе сісти, піднесе портфель... VI. ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ І. Подивись навколо - хто потребує поради, доброго слова, співчуття, допомоги. 2. Постав себе на місце іншого. 3. Зрозумій і виконай його бажання. 4. Принеси іншому радість... І тоді ти станеш добрим чарівником! VII. СПІЛКУЮЧИСЬ 3 ДОМАШНІМИ 1. Коли прокинувся і зустрівся з домашніми, не забудь привітатися. 2. Коли сідаєш за стіл, пам'ятай, як треба сідати і якими приборами користуватись. 3. Не забувай дякувати дорослим за послуги. 4. Пам'ятай, що приходити з прогулянки треба вчасно, аби батьки не хвилювались, і попереджувати, коли повернешся. VIII. ЯК СІСТИ ДО СТОЛУ В ГОСТЯХ 1. Хлопчик пропускає дівчинку вперед. 2. Відсуває їй стільчик, а коли вона пройде, то підсуває, щоб сіла і тільки після цього сяде сам. Спокійно, без метушні. IX. ЯК СИДІТИ НА СТІЛЬЦІ 1. Сиди прямо, але вільно, не напружуючись. 2. Не витягуй ноги далеко від стільця, це заважає іншим. 3. Не розставляй ноги, ноги повинні стояти разом. X. ПРАВИЛА ПАСАЖИРІВ 1. Зайшов у салон, стань так, щоб нікому не заважати. 2. Поступись місцем старшим, дівчаткам, малюкам. 3. Не можна стояти на сходинках, голосно розмовляти, кричати, капризувати. 4. Обов'язково оплати проїзд чи пред'яви проїзного квитка. XI. ПРАВИЛА ГАРНОГО НАСТРОЮ 1. Намагайся зрозуміти бажання іншого і в міру можливості виконати його. 2. Намагайся бути уважним і люб'язним з кожним із твоїх рідних і близьких тобі людей. 3. Завжди і зі всіма будь чесним, чемним, поважай іншу людину (дитину). 4. Постарайся зрозуміти і відгукнутися на стан іншої людини. 5. Давайте дарувати людям радість спілкування з нами ХІІ. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ГРОМАДСЬКИХ МІСЦЯХ 1. Коли поруч з тобою люди, пам'ятай про інших. 2. На вулиці намагайся не привертати до себе уваги перехожих своїм неохайним виглядом або гамірливою та задирливою поведінкою. 3. У магазині дотримуйся правил черги та чемного поводження. 4. У транспорті пам'ятай про старших і молодших, намагайся виявити свою увагу до них. 5. У театрі, бібліотеці, музеї дотримуйся тиші, поважай увагу оточуючих до вистави, книг, творів мистецтва. ХIII. ПРАВИЛА ЦІКАВОЇ ДИСКУСІЇ 1. Не вигукуй! 2. Не перебивай! 3. Не повторюй чужі думки! 4. Не переходь на інші теми! XIV. ПРАВИЛА ДИСПУТУ 1. Сперечайся чесно і щиро. 2. Говори зрозуміло, чітко, точно. 3. З повагою стався до співрозмовника і його думок. 4. Головна зброя диспуту - аргументи, факти, докази. XV. ПРИНЦИПИ ВЗАЄМОВІДНОСИН 1. У ставленні до іншого завжди будь: чемним; уважним; доброзичливим. 2. Ніколи не дозволяй собі насміхатися над недоліками іншої людини. 3. Не намагайся бути "кращим" за всіх. 4. Не соромся поступитися іншому. XVI. ЩОБ НЕ ВИНИКЛА СВАРКА 1. Не накопичуйте образ і не дуйтеся, краще першим посміхнутися. 2. У вирішальний момент себе стримати і уникнути конфлікту. 3. Намагайся виявити толерантність, або почути й іншу (чужу) думку. XVII. ЩОБ НЕ БУЛО ГАЛАСУ 1. Не поводься брутально, не бешкетуй, брутальність може дуже поранити. 2. Допомагай у справах маленьким і великим. 3. Чемним будь з усіма і в всьому, і обов'язково зараз, а не потім. XVIII. ЩОБ ПОДОБАЛОСЯ БУТИ ВДОМА 1. Рахуйся із настроєм іншої людини. 2. Пести інших своєю любов'ю, захищай їх цим від злих сил. 3. Дотримуйся домашніх традицій, не виявляючи свої амбіції. XIX. КОЛИ Я У ШКОЛІ 1. Я чемний і люб'язний завжди і за будь-яких ситуацій. 2. Не ставлю себе і свої інтереси на перше місце. 3. Рахуюся з бажаннями і настроєм інших людей; дорослих, одноліток, менших. 4. Завжди пам'ятаю про свої учнівські обов'язки. 5. Люблю свою школу, клас, вчительку. 6. Бережу свої та шкільні речі, майно. XX. ЩОБ ЗБІЛЬШИТИ ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ 1. Я буду капітаном своєї душі. 2. Встановлю свій ефективний час: а) час, використаний корисно; б) просто час; в) загублений мною час. 3. Розпочну день з неприємних справ, тоді він буде прекрасним. 4. Не буду брати на себе дуже багато! 5. Плануватиму всі свої діла: ті, що повинен зробити і ті, що хочу! 6. Нервувати і хвилюватися намагатимусь лише з приводу того, що сам можу змінити. XXI. У КЛАСІ 1. Не братиму чужого! 2. Не перебиватиму того, хто говорить. 3. Казатиму лише правду! 4. Піклуватимусь про відсутніх! 5. Завжди допомагатиму слабшому XXII. ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ 1. Кожний поважає права інших. 2. Ніхто не заважає викладати. 3. Кожен знає, де повинен бути у певний час. 4. Ніхто не заважає вчитися. 5. Про людей думаємо лише добре. 6. Насмілююся мріяти! 7. Пам'ятаю, що дещо у цьому житті залежить від мене та моїх дій особисто. 8. Забезпечую зворотний зв'язок (підтримку). XXIII. ПОЧУТТЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ(ОБІЗНАНОСТІ) План моїх дій. 1. Буду завжди намагатися досягти своєї мети. 2. Розвиватиму позитивне ставлення до всього хорошого. 3. Не ставитиму собі обмежень . 4. Плануватиму своє творче персональне зростання. 5. Буду завжди на високому рівні! XXIV. ПОРАДИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ КОНТАКТІВ МІЖ ЛЮДЬМИ. 1. Визнач спільні інтереси і тоді починай на цю тему розмову. 2. Встановлюючи контакт, уникатиму суперечливих питань, особливо таких, що не мають принципового значення. 3. Щоб позбутися сором'язливості, щодня буду зав'язувати розмову з незнайомими людьми. 4. Розмовляючи, буду стежити за реакцією слухача і коригуватиму своє мовлення. Говоритиму цікаво. Обиратиму належну тему. 5. Буду спостерігати, переживати і оцінювати все, що бачимо і чуємо навколо себе. Той, хто спостерігає довкілля, має багату тематику для розмови: про те, що цікавого трапилося на роботі, в школі, свідком чого був на вулиці, на прогулянці, під час канікул... 6. Розповідь повинна бути короткою, зацікавити співбесідника. 7. Потрібно багато читати. Хто багато читає, той багато знає. Книжки - невичерпне джерело цікавих тем для розмов, спілкування. 8. Багато важить добір слів. Хто багато читає, багато гарних слів знає. 9. Не вживай грубих, вульгарних слів. 10. Не зловживай іноземними словами і фразами. Потрібно бути завжди чуйним, уважним, справедливим, своєчасно допомагати іншим - не чекати, коли тебе попросять про допомогу; ставитись так до людей, тварин, рослин, речей... всього оточуючого світу. І світ цей любитиме і розумітиме тебе! Загальні правила моральності Правила для учнів Єдині вимоги до учнів 1.     Учні приходять до школи за 10 хв. до початку занять. 2.     Перед входом до школи учень повинен витерти взуття, у гардеробі зняти верхній одяг, не поспішаючи, іти на той поверх, де знаходиться його клас. 3.     До приходу вчителя учні готують все необхідне до уроку. Підручник, щоденник, зошити мають бути акуратно покладені на парті. 4.     Після того, як вчитель зайшов у клас, входити забороняється. Учні, які запізнилися на урок, допускаються в клас лише з дозволу директора і його заступників. 5.     Не дозволяється приносити до школи та на її територію з будь-якою метою та використовувати будь-яким способом зброю, навіть іграшкову, вибухонебезпечні та вогненебезпечні речовини, гострі предмети, гральні карти, алкогольні напої, сигарети, жувальні гумки, літературу, аудіо-, відео-, та СD-продукцію аморального змісту. Не дозволяється використовувати плеєрів та мобільних телефонів під час навчального процесу. 6.     Не дозволяється без дозволу вчителя залишати приміщення та територію школи в урочний час. У випадку пропуску занять учень повинен надати класному керівникові довідку від лікаря або записку від батьків стосовно причини відсутності на заняттях. Пропускати заняття без поважної причини не дозволяється. 7.     Без дозволу вчителя або класного керівника ніхто з учнів не має права пересідати на іншу парту. 8.     Учні, які бажають відповісти на запитання, поставлене вчителем, або звернутися до вчителя з запитанням, повинні підняти руку, поставивши ї  ліктем на парту. 9.     Після відповіді на питання вчителя учень обов’язково подає щоденник для виставлення оцінки. 10.      Після закінчення уроку учні встають тільки після слів вчителя: "Урок закінчено”. 11.     Після закінчення уроків учні організовано під керівництвом вчителів, які проводили останній урок, виходять з класу. 12.        Зі школи учні повинні виходити спокійно, додержуючись порядку. Залишатися в школі без потреби забороняється. На перерві 1.     На перерві та під час руху по сходах учням забороняється бігати, галасувати. 2.     При появі на поверсі директора, його заступників, вчителів або кого-небудь з дорослих, учні повинні стати вбік і пропустити їх, обов’язково привітатися. 3.     Кожен учень при звертанні до нього чергового вчителя або чергового учня зобов’язаний назвати своє прізвище і клас. 4.     Учням забороняється заходити в учительську без дозволу вчителя. Вимоги до зовнішнього вигляду учнів 1.     Кожен учень зобов’язаний з’явитися до школи чистим і охайно вдягненим. 2.     Зачіска повинна бути акуратною, користуватися косметикою забороняється. 3.     До школи учні приходять в одязі ділового або напівділового стилю. Тільки на уроки фізкультури учні повинні з’являтися у спортивній формі, а на зайняття в майстерні – в спеціальному одязі

Готуємось до написання

науково-дослідницької роботи

Оцінювання навчальних досягнень учнів   

Правила поведінки дітей в соціальних мережах

Для того, аби навчити сучасних дітей гарним манерам ви не зможете обмежитися лише "будь ласка" і "дякую". У багатьох малюків вже є online-досвід, а після шести років цей досвід стає практично щоденним. Інтернет і сучасні мобільні гаджети створюють нові небезпеки. Дізнайтеся, яких правил вам потрібно навчити свого маленького технаря.

Дізнайтеся про налаштування конфіденційності. Сайти соціальних мереж та Інтернет-форумів мають безліч параметрів налаштування, і ви маєте їх знати. Якщо ви дозволяєте своїй дитині зареєструватися у соціальній мережі або у будь-якому іншому онлайн-співтоваристві, покажіть їй всі доступні налаштування. Хто може бачити її фотографії? Хто може надсилати повідомлення? Дитина також має обміркувати можливість використання якогось іншого зображення, ніж свого власного, у якості «зображення профілю», тобто того, яке може побачити будь-який користувач.

Ретельно вибирайте свій образ в мережі. Для деяких Інтернет-спільнот найкраще використовувати вигаданий псевдонім, що не надасть ніяких ключів для розгадки особистості вашої дитини. Однак, коли діти вирішують спілкуватися анонімно, вони стають менш відповідальними. Навчіть свою дитину контролювати все, що вона пише онлайн, незалежно від того, використовує вона власне ім'я або псевдонім.

Уявіть, що всі бачать те, що ви пишете. Діти часто роблять значну помилку, коли пишуть неправильні речі онлайн. Вони думають, що не всі бачать їхні пости, і, що оскільки вони про це говорять онлайн, а не вголос, то так чи інакше зможуть вийти сухими з води. Навіть якщо сторінка вашої дитини частково прихована, це не є гарантією того, що її слова не поширяться далі. Користувачі соціальних мереж діляться один з одним тим, що вони бачать, і навіть електронні листи можуть вірусним шляхом поширитися мережею як лісова пожежа. Ніщо ніколи не видаляється. Це завжди знаходиться на чиїхось серверах або в електронній пошті.

Пишіть онлайн тільки те, що ви сказали б в обличчя. Зазвичай це називають «золотим правилом» онлайн-етикету. Воно оберігає від багатьох проблем, але чомусь порушується знову і знову. Якщо ваша дитина буде дотримуватись цього правила, у неї буде менше шансів зіпсувати відносини з однолітками, отримати неприємності в школі, або гірше того - зробити помилку, яка негативно вплине на її майбутнє. Переконайтеся, що дитина знає «золоте правило» і повторюйте його.

Обмежте «Інтернет мову». «Мережева мова» передбачає відсутність уваги до правил граматики та орфографії або свідоме їх спотворення, використання малих літер замість великих, нерегулярну пунктуацію, велику кількість скорочень, використання цифр у значенні літер тощо. Використання «мережевої мови» формує погані звички. Ми стаємо суспільством людей, які не можуть грамотно писати і висловлювати свої думки словами. Те, що було б дозволено серед однолітків, може виявитися небажаним по відношенню до дорослого члена сім'ї. Однак, якщо ваш знавець соціальних медіа буде писати пости в мережі, які змусили б його вчителя мови і літератури пишатися ним, він фактично буде набувати навичок, що допоможуть йому і під час навчання в школі, і в житті.

Не беріть участі в розпалюванні війни. У жвавих дебатах немає нічого поганого, але важливо навчити дитину вийти з обговорення, якщо розмова стає занадто спекотною. Заохочуйте свою дитину саме в розмові з вами висловлювати будь-яке своє обурення, замість того, щоб продовжувати ці дебати онлайн.

Не завжди добре ділитися. Різноманітні сайти спростили можливість «поділитися» до одного кліку. Це робить соціальну мережу більш захоплюючою і цікавою, але дитина при цьому має встояти перед бажанням поділитися особистим повідомленням або фотографією. Навіть повідомлення і фотографії з обмеженою конфіденційністю - ті, які відправляються обраній групі людей - мають бути збережені тільки для себе.

Відчувайте, коли варто вийти. Соціальні мережі, програми з миттєвого обміну повідомленнями та надсилання інших текстових повідомлень полегшують спілкування дітей з друзями і близькими людьми, але важливо, щоб вони чітко усвідомлювали, коли їм потрібно вийти з мережі. Діти мають навчитися розпізнавати, коли краще спілкуватися телефоном, а коли все ж особисто. 93 % спілкування становить невербальне спілкування; це те, що ми бачимо і відчуваємо. Але навіть відео не здатне передати рукостискання, теплоту посмішки або те, з якою енергетикою людина входить до кімнати.

Навчіть вашу дитину цих сучасних правил і будьте впевнені, що вона буде вести себе також виховано у віртуальному світі, як вона робить це і в реальному.