11 клас

Вересень 2014-2015н.р.

Завдання для 1.групи.:
  Чи неминучою була Друга світова війна?

Завдання для 2 групи: 
   Висловіть своє ставлення до подій, які висвітлені в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні".

26 Вересня  Завдання для 1 групи. Чому  українська культура стала зброєю боротьби з ворогом?
Завдання для 2 групи. У чому проявився героїзм українського народу в битві з нацизмом?Завдання 3. Наш край в роки війни. Що ти знаєш про це?

!0 жовтня.  Яку подію,що сталася  на міжнародній арені в повоєнний час ти вважаєш найбільш значною і чому?



25 листопада.М. Хрущову належить вислів: "У питаннях культури я- сталініст". Назвіть практичні підтвердження позиції М. Хрущова.


20 грудня Чи можна вважати,що дисидентський рух зазнав поразки?
22 грудня Як ви вважаєте ,1960-1980-ті роки були періодом піднесення чи занепаду української культури? Свою думку обгрунтуйте.
10 грудня.
Чому " Солідарність" стала головною опозиційною силою тоталітарному режимові?
2- група.
Як "перебудова " в СРСР вплинула на розгортання  революційних процесів у Східній Європі?


2016- 2017 н. р.

З теми " Україна в Другій світовій війні (1939- 1945рр. ) виконати завдання.
1.Презентації: 1. Україна в роки війни.
2. Наш край в роки війни.
3.Рух Опору в роки війні.
Підготуватися до практичного заняття.  Внесок українського народу у перемогу над нацизмом.

Повідомлення " Історія родини в історії України"

Підготовка до ЗНО. Тести  з теми. 
Переглянути фільм "Україна в огні".
Відповіді у блозі. 1.Чим було зумовлена відсутність єдності в русі Опору на території України?
2.Чому українська культура стала зброєю боротьби з ворогом?
Завдання на канікули.
Опрацювати тему " Україна в умовах десталінізації."(10-13)
Відповіді у блозі. 1. Чому 20 з"їзд КПРС вважають початком офіційної десталінізації?
2.Які негативні риси  керівництва М. Хрущова спричинили  державний переворот 1964р. ?\


2018- 2019 н. р.\
1. Як ти оцінюєш  включення західноукраїнських  земель областей до складу УРСР?
2.Чим було  зумовлена відсутність єдності в русі Опору на території України?

3.Чи мала Україна шанс вибороти незалежність у роки Другої світової війни? Свою думку обгрунтуйте.

4.Чи згодні ви з оцінкою  американського   журналіста Е . Сноу :" Друга світова війна була насамперед українською війною"?  Аргументуйте  свою  відповідь.


2019- 2020 н.р.
1.Чому  період перебування М. Хрущова при владі  в СРСР називають "відлигою"?

2.Чому реформаторська діяльність Хрущова не дала бажаного результату?

3.М.Хрущову належить вислів:" У питаннях культури я - сталініст". Назвіть підтверження позиції М. Хрущова.

4.Як ти вважаєш  ,чи були  відмінності  між політичними курсами П. Шелеста і В. Щербицького ? Відповідь аргоментуйте.

7лютого 2020р. дистанційне навчання
5.Що на ваш погляд , було позитивного , а що-негативного в здійсненні політики гласності.
6.Чим на думку істориків  , відрізняється гласність від свободи слова?
7. Яку роль в історії України відіграв  Народний Рух України?

Історія


Завдання на час карантину знаходяться на сторінці "Дистанційне навчання"
Чекаю відповіді по зазначених темах.
1.Визначте здобутки і прорахунки державотворчих процесів ,що відбулися  в 1994-1999р.

2.Чи можна  вважати конституційний процес в Україні завершеним?


2.Створити  презентації і надіслати на електронну пошту kryachunt55@gmail.com

1.Ухвалення Конституції України 1996р.
2.Помаранчева революція.


Географія.
Обов"язкове виконання завдань на сторінці " Дистанційна освіта"

 Підготова до ЗНО(повторення)



Вітаю Вас на сайті! - Сайт geografiamozil2!

https://geografiamozil2.jimdofree.com/

Результати пошуку
















































































    






















З

128 коментарів:

  1. По-перше, несправедливість Версальської системи сприяла приходу до влади сил, що прагнули реваншу та нового переділу світу. Найбільшою мірою це проявилось у політиці Німеччини, Італії, Японії.
    По-друге, економічна криза 1930-х рр. загострила суперечності між країнами світу, що позбавило їх можливості об’єднати зусилля у боротьбі за збереження миру.
    По-третє, розв’язанню війни сприяла політика "умиротворення" урядів Англії та Франції,.
    По-четверте, не останню роль у розв’язанні війни відіграв СРСР, який, підписавши пакт про ненапад з Німеччиною і таємний протокол до нього, відкрив шлях Німеччині для нападу на Польщу.

    ВідповістиВидалити
  2. Переглядаючи цей фільм, я відчула невимовний біль, який переносили наші визволителі від фашистської навали.Зрозуміла як важко жилося людям на окупованій землі. Саме Україна прийняла на себе перші в СРСР удари німців; найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях.Незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, змальовані автором, кіноповість «Україна в огні» залишає якесь світле враження. Може, завдяки тому зворушливому сімейному мотивові, та показаному героїзму народа.

    ВідповістиВидалити
  3. «Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка, присвячена подіям Великої Вітчизняної війни, долі сільської родини та простих селян.Україна — єдина в світі країна, де не вивчають як слід історію власного народу, де люди не знають і не шанують своїх героїв. То ж звідки взятися патріотизму, відданості й мужності в людині—безбатченкові? Ось на цьому наголошує письменник. Він вірить, що такі жорстокі уроки історії не пройдуть даремно.

    ВідповістиВидалити
  4. Друга Світова війна була неминучою. Тому що, і Німеччина і СРСР готувалися до війни посилено. Тільки СРСР готувала війну не оборону, а наступальну. Але Німеччина завдала перший удар.Війна почалась через: розширення корданів, економіку, торгівлю

    ВідповістиВидалити
  5. Катя! Відповідь повинна бути більш стислою і конретною. Валя! Прошу висловити власну думку.Наташа! Необхідно відповідь більш конкретизувати. Відповіддю Ані задоволена.

    ВідповістиВидалити
  6. Війна увірвалась у міста і села України 22 червня 1941 р. Увесь народ піднявся на боротьбу з ворогом. Навіть попередня насильницька колективізація, терор і репресії, голодомор не змогли витравити з душі на­роду любов до Батьківщини. коли почалась війна 22-23 червня масово почали записуватися да лав Червоної Армії, як хлопці так і дівчата. В боях радянські війська відстоювали свій народ свої землі. . коли радянські війська опинились в окупаційній політиці гітлерівців, тоді з населення яке залишилося в тилу, почалися організовуватися партизанські загони, які ввели бойові дії проти Німеччини і допомагали Червоній Армії.

    ВідповістиВидалити
  7. Переглядаючи цей фільм, я відчула горе яке розлилося по недобитих вокзалах». «Не стало прекрасного села. Рiки кров’ю поналивано, озера слiзьми та жалем… Степи гнiвом утоптано та прокляттям, та тугою i жалем».

    ВідповістиВидалити
  8. Основною темою літературних творів був заклик до бородьби з ворогом. Література прославляла героїзм, патріотизм українського народу.

    ВідповістиВидалити
  9. Діячі української культури всі сили присвячували боротьбі з ворогом.У творчості письменників переважала патріотична тематика.Героїко-патріотична тематика переважала у творчості українських театрів, які виступали з концертами і виставами перед бійцями військових частин на фронті і в тилу. Українські кінематографісти в час війни працюють над створенням хронікально-документальних та художніх фільмів.Тема війни залишалася домінуючою, але акцент робився на переможному, завершальному етапі війни, причини поразок і тяжких втрат у літературних творах не висвітлювалися.

    ВідповістиВидалити
  10. У перші дні війни до лав Червоної Армії влилося понад 14 тис комуністів та 80 тис комсомолів, багато з них пішли на фронт добровільно.. Промислові підприємства було переведено до Сибіру. На тереторії нашої області також велися бої з 15 серпня 1941 р. бої були в Жовтих Водах, Кривом Рогу, Верходніпровські, а потім і почався артилерійський обстріл м. Дніпропетровська. На тереторії нашої області велися окупаційні режими проти фашиської армії.

    ВідповістиВидалити
  11. Наташа, а де Магдалинівка ,Жданівка?

    ВідповістиВидалити
  12. Я вважаю найважливішою подією це було створення ООН. Тому що ООН, це міжнародна організація, яка дбала про мир і безпеку в світі.

    ВідповістиВидалити
  13. 8 березня 1963 р. після зустрічі М. Хрущова з творчою інтелігенцією, на якій він піддав брутальній критиці митців, розпо­чалася чергова ідеологічна кампанія проти шістдесятників. Критика доповнювалася адміністративними заходами: заборонялося друкува­ти твори, влаштовувати творчі вечори, забороною існування клубів тощо. Під таким тиском частина інтелігенції відійшла від активної громадської діяльності, зосередившись на професійній діяльності, не йдучи на конфронтацію з владою і висловлюючи свої ідеї в завуальо­ваній формі. Інша частина — залишилася на своїх позиціях, ставши в опозицію до існуючої влади, тобто дисидентами (незгодними

    ВідповістиВидалити
  14. Хрущев як і Сталін вів жорстоку політику проти письмеників які критикували державу(СРСР).Тому він так і висловився щодо культури "У питаннях культури я- сталініст"

    ВідповістиВидалити
  15. Відповідь повинна бути більш конкретною

    ВідповістиВидалити
  16. Хрущов назвав себе саліністом, тому що, під неофіціійною назвою періоду в історії СРСР " відлига"., він проводив терори, репресії, ув'язнення. Проти дисиденського руху.

    ВідповістиВидалити
  17. Хрущов є сталіністом у срефі культури. Тому що незважаючи на період відлиги в культурі все одно проводилось переслідування і цькування творчої інтелегенції, репресії на жорстока цензура.

    ВідповістиВидалити
  18. Я вважаю, що однією з найбільш важливих подій це створення ООН. Справді, важко переоцінити роль і значення найбільшої й найавторитетнішої міжнародної політичної організації в долі людської цивілізації. І головний її успіх - це відсутність із моменту виникнення ООН світових воєн.

    ВідповістиВидалити
  19. Незважаючи на те в країні була "відлига", але проти діячів культури здіснювалися жорстокі переслідування, особливо проти шестидесятників, переслидування репресій.

    ВідповістиВидалити
  20. Хрущов був сталініст в культурі тому що не дивлячись на те що була "відлига" в країні були репресії, і переслідування інтелігенції.

    ВідповістиВидалити
  21. Хрущев як і Сталін вів жорстоку політику проти письмеників які критикували державу(СРСР).Тому він так і висловився щодо культури "У питаннях культури я- сталініст"

    ВідповістиВидалити
  22. В Україні проводилися переслідування і репресій проти діячів культури, такі ж, як і в часи сталінізму.

    ВідповістиВидалити
  23. Хрущов говорив так тому що під час його правліня продовжувалися репресії інтелігенції та жорстока цензура.Так само як і під час правління Сталіна.

    ВідповістиВидалити
  24. В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61) — відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий «Словник української мови» Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.

    Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а Василь Стус, В. Марченко, Олекса Тихий, Юрій Литвин загинули в ув'язненні.

    ВідповістиВидалити
  25. На початку 1980-х рр. в Україні інтелігентський дисидентський рух було практично розгромлено. Незважаючи на всю відвагу, натхненність та ідеалізм дисидентів і на одіозну поведінку їхніх гонителів, цей рух не став масовим в Україні. Однією з причин цього стало те, що, крім засудження режиму й вимог дотримуватися законів, дисиденти не сформулювали виразної політичної програми. Питання, які вони порушували, не були проблемами щоденного життя, що хвилюють більшість населення.
    Але вирішальною причиною невдачі дисидентського руху була природа системи, що протистояла йому. На дисидентів ополчилися всі потужні сили радянської системи й особливо всемогутній КДБ.

    ВідповістиВидалити
  26. Дисиденти
    1) Відкрили Україну світові
    2)Досвід та ідеологічні наробки дисидентів були використані в період перебудови і здобуття Української незалежності

    ВідповістиВидалити
  27. Зауваження Федоро Н., слід уважно читати завдання.

    ВідповістиВидалити
  28. Рух опору в Україні здобув широкий розголос у СРСР та за кордоном. Дисиденти зайняли помітне місце у світогляді населення. Завдяки їх самовідданій боротьбі у громадській свідомості поступово стверджувалася думка, що український народ є не просто придатком до «великого брата», що можливе створення незалежної держави. Тому, я вважаю що дисидентський дух не зазнав цілковитої поразки і наслідки їх діяльності мали позитивний вплив.

    ВідповістиВидалити
  29. У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури. Я вважаю що ці роки все ж таки можна назвати період піднесення.

    ВідповістиВидалити
  30. Дисидентський рух не зовсім зазнав поразки. Адже саме вони відкрили Україну світові, та робили це будь якими способами. Навіти тими що були заборонені.

    ВідповістиВидалити
  31. 60-80-ті роки зовні виглядають найбільш стабільним часом радянської історії, період "відлиги". Відбулася відносна лібералізація політики щодо національних культур.Відбувається значне оновлення національної культури ,В колах інтелігенції виникає опозиційний рух, названий дисидентським.

    ВідповістиВидалити
  32. дисидентський рух, що виник наприкінці 50-х років досяг свого апогею у 1970 – на поч.. 80-х рр.. Заглушити голос українського дисидентства влада так і не спромоглася!!!
    Десиденти відкрили Україну світові!!!

    ВідповістиВидалити
  33. У 80-х рр. відбувається оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається заперечення вартостей комерційної поп-культури. Я вважаю що ці роки можна назвати період піднесення!!!

    ВідповістиВидалити
  34. Після ліквідації нацизму й відновлення національної незалежності у країнах Центральної та Південно-Східної Європи у 1944— 1945 рр. до влади доступились уряди Національних фронтів, які складалися з декількох партій та організацій, що боролися проти окупантів або проти власних профашистських правителів.

    ВідповістиВидалити
  35. На мою думку, "перебудова" значною мірою вплинула на розгортання революційних процесів в Східних країнах, після приходу до влади М. Горбачова, він зрозумів, що Радянський Союз уже не зможе всіх повчати, як їм жити далі. І те що СРСР не буде втручатиметься до справ своїх західних сусідів, призвело до революційних подій.

    ВідповістиВидалити
  36. Я важаю що "перебудова" вплинула на розгортаня процесiв пiсля приходу до влади в 1985р М. Горбачова. Новий генеральний секретар ЦК КПРС розумiв, що Радянський Союз уже не зможе всiх повчати, як жити дал.

    ВідповістиВидалити
  37. Я думаю що це зумовлено в тому що лідери руху бачили різні шляхи для досягнення цілі: 1)ОУН- вважали, що незалежність потрібно здубувати самостійно.2) ОУН - досягнення мети з допомогою гітлерівців(правда вони бажали знищити комунізм з їх допомогою, а далі не пам'ятаю), але в них нічого не вийшло.

    ВідповістиВидалити
  38. XX з'їзд зазвичай вважається моментом, що поклав кінець сталінській епосі.Цього дня М. С. Хрущов виступив із закритою доповіддю,яка була присвячений засудженню культу особи Й. В. Сталіна.У доповідді була сказана правда про недавнє минуле країни, з перерахуванням численних фактів злочинів другої половини 1930-х — початтку 1950-х, провина за які покладалася на Сталіна.

    ВідповістиВидалити
  39. Відповіддю другого питання задоволена , а над першим треба ще працювати.

    ВідповістиВидалити
  40. Тому що М. Хрущов 1)поклав кінець ліквідації наслідків сталінізації 2)відмова кремлівської верхівки від політики масового терору 3)заперечення культу особи Й. Сталіна 4)відхід від найжорсткіших проявів тоталітарного режиму.

    ВідповістиВидалити
  41. Важливим кроком на шляху демократизації став ХХ зїзд КПРС (лютий 1956 р.) На закритому засіданні М.Хрущов зачитав доповідь "Про культ особи та його наслідки":
    1) з'їзд засудив репресивну практику тоталітарного режиму, охарактеризовану як "культ особи Й. Сталіна";
    2) на Сталіна та Берію покладено практично всю відповідальність за організацію масових репресій;
    3) причинами культу особи Сталіна названо його риси характеру, зовнішню політику, а не саму систему;
    4) початком незаконних репресій називався 1934 р. все, що до нього: Голодомор тощо - не критикувалося.
    Засудження дій Сталіна ( десталінізація) було обмеженим, неповним. Суспільно-політичний лад СРСР не зазнав докорінних змін. Тоталітарна система дозволяла вести критику свого творця дозовано, у визначених нею рамках. Незважаючи на обмежену критику сталізму, зїзд започаткував важливі зміни в суспільстві.

    ВідповістиВидалити
  42. Відповідями Алли і Володимира задоволена.

    ВідповістиВидалити
  43. Головна причина невдач реформ Хрущова полягала в тому, що соціалізм радянського зразку принципово не підлягав реформуванню. Будь-які зміни мали привести або до введення ринкових елементів і, відповідно, - до капіталізму, або до посилення контролю держави і відповідно - до сталінізму. Хрущов, відмовившись від сталінізму, не зумів, у силу своїх переконань, зробити рішучі кроки до введення ринкових механізмів. І вся його реформаторська діяльність була приречена на поразку.

    ВідповістиВидалити
  44. У ніч із 24 на 25 лютого 1956 р. М. Хрущов протягом чотирьох годин зачитував «Таємну закриту доповідь “Про культ особи та його наслідки”», у якій були розкриті причини утвердження куль­ту особи Сталіна, його конкретні прояви й наслідки. Делегати з’їзду вперше почули правду про «заповіт» Леніна, про Й. Ста­ліна як «нащадка» та «геніального продовжувача» справи В. Ле­ніна, видатного «воєначальника», який насправді був жорстоким тираном і головним винуватцем жахливих поразок Червоної ар­мії в 1941 — 1942 рр.

    ВідповістиВидалити
  45. На мою думку негативний досвід спілкування з радянською владою переконав західних українців у тому, що їх майбутнє - не в інтеграції з СРСР, а у створенні незалежної Української держави.

    ВідповістиВидалити
  46. Артем ! Уважно прчитай питання. Що це за відповідь?

    ВідповістиВидалити
  47. Я вважаю, що збільшення територій для будь-якої країни - це гарно. Але для населення - не дуже. Населенню потрібно було звикнути до нової мови, нового законодавства і взагалі інший менталітет

    ВідповістиВидалити
  48. 2. Я вважаю, що без підтримки Радянського Союзу, як фінансової так і психологічної, Україна так довго не протрималася би проти загарбників, а можливо би здала позиції, як попередні країни. Тому, я вважаю, що війна була не тільки українською, а все ж таки світовою

    ВідповістиВидалити
  49. Відповідь необхідно доповнити і конкретизувати. Я відповіддю не задоволена.

    ВідповістиВидалити
  50. 3) Шанс був, але національно свідома еліта виявилася нечисленною, а провідники Української революції — фантазерами, задивленими в минуле. Вони катастрофічноне відповідали викликам часу.

    ВідповістиВидалити
  51. 4) Американський журналіст Е. Сноу, побачивши в січні 1945 р. масштаби руйнувань в Україні, написав: «Друга світова війна була насамперед українською війною». Я згодна з оцінкою Е.Сноу.Українські Діти війни перенесли не тільки лихоліття війни, вони втратили найдорожче, що дається Богом кожній людині: найщасливішу пору життя – Дитинство.Не зазнавши щасливого дитинства, вони не знали і щасливої юності. На своїх плечах винесли неймовірні труднощі відбудовного періоду. Українці робили все можливе, аби держава і народ відродилися.

    ВідповістиВидалити
  52. 1) Об’єднання західноукраїнських земель з УРСР мало позитивне значення: уперше за кілька століть своєї історії українці були в одній державі. Але принесений на багнетах Червоної армії репресивний режим остаточно переконав західноукраїнське населення в тому, що його майбутнє в творенні незалежної соборної української держави.

    ВідповістиВидалити
  53. 1. Приєднання західноукраїнських земель до складу УРСР стало подією великого значення, бо уперше за багато століть українські землі об'єдналися в складі однієї держави.

    ВідповістиВидалити
  54. 2. Антифашистський Рух опору був представлений різними політичними силами (партизанський і підпільний рух, військові формування бандерівців, ОУН і УПА). Завдання, які вони ставили перед собою, були різні і часто входили в суперечність один з одним. Дуже часто лідери політичних сил ненавиділи один одного більше ніж німців.

    ВідповістиВидалити
  55. 3. На мою думку, Україна не мала шансів отримати незалежність у роки Другої світової війни, бо Радянська влада досить міцно трималась на території країни. Саме тому, Україна стала незалежною після розпаду СРСР.

    ВідповістиВидалити
  56. Владислав Дрозд1 листопада 2019 р. о 02:37

    1.Чому період перебування М. Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою"?-
    Я вважаю, тому що, саме в цей період відбулося послаблення гніту усіх галузей культури, відношення до людей змінилось в кращу сторону, хоча і не на довго.Тому, після сталінського типу керування державою, хрущовський отримав назву " відлига ".

    ВідповістиВидалити
  57. Владислав Дрозд1 листопада 2019 р. о 02:40

    2.Чому реформаторська діяльність Хрущова не дала бажаного результату?
    На мою думку, це сталось тому, що всі реформи проводилися як і раніше " на скору руку ", не мали прорахунків на перед, здебільшого, саме цей фактор зіграв з Хрущовим злий жарт.

    ВідповістиВидалити
  58. Владислав Дрозд1 листопада 2019 р. о 02:42

    3.М.Хрущову належить вислів:" У питаннях культури я - сталініст". Назвіть підтверження позиції М. Хрущова.
    Підтвердженням є його ставлення до цієї галузі. В той час, коли інші галузі були оповиті "відлигою", культура продовжувала страждати, репресії, переслідування, послабився лише нагляд за цензурою, і то не на довго.

    ВідповістиВидалити
  59. "Чому період перебування М.Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою"?"
    М.Хрущов взяв курс на десталінізацію, тобто відбувався відхід від всього, що було пов'язано зі сталінізмом: репресіями, контролем за всіма сферами діяльності, або по іншому відлига.

    ВідповістиВидалити
  60. "Чому реформаторська діяльність Хрущова не дала бажаного результату?"
    Я вважаю, що Хрущов просто не дивився в майбутнє, проводячи реформи, а також мав не дуже надійну, так би мовити, команду. До прикладу "Кукурудзяна епопея", вона призвела до падіння врожайності грунтів. А все це тому що Хрущов попросту хотів перегнати США, а також, тому що йому було сказано, що пшениці вистачить, тому і було збільшено посіви кукурудзи.

    ВідповістиВидалити
  61. М.Хрущову належить вислів: "У питаннях культури я-сталініст" Назвіть підтвердження позиції М.Хрущова.
    Прикладом цього є те, що Хрущов як і Сталін був проти розвитку та існування в цілому української мови. Трошки послабивши вплив на культуру він пізніше з новою силою почав проводити репресії проти діячів культури.

    ВідповістиВидалити
  62. 1. Період перебування М. Хрущова при владі отримав таку назву через влучний вислів І Еренбурга "Хрущовська відлига", або ж скорочено "Відлига", як своєрідне короткочасне потепління серед зими. Адже саме в цей період(1953-1964) відбувалась десталінізація та часткова лібералізація суспільного життя.

    ВідповістиВидалити
  63. 2. Реформаторська діяльність М. Хрущова не мала бажаного результату тому, що більшість реформ проводилися без детального аналізу різних факторів. Наприклад як на реформи відреагує населення або чи є реформа перспективною на найближче майбутнє та чи виправдовує себе( як тут не згадати про осушення боліт та "Кукурудзяну епопею", які аж ніяк себе не виправдовували). Але сказати, що вся реформаторська діяльність була не вдалою ми не можемо. Адже реформи в соціальній сфері (зокрема забезпечення житлом) були "тепло" сприйнята серед населення.

    ВідповістиВидалити
  64. М.Хрущову належить вислів: "У питаннях культури я-сталініст" Цей вислів підтвержує майже повна схожість у ставленні М, Хрущова та Й. Сталіна до культури. Адже Сталін також впроваджував за свого часу "відлигу" у сферу культури, але тоді вона отримала назву "коренізація"(В Україні відповідно "українізація"). У цей період українська культура і мова токож переживали певне короткочасне піднесення, аналогічна, як і під час "відлиги" за часів М. Хрущова. Отже Хрущов фактично наслідував політику Сталіна у сфері культури.

    ВідповістиВидалити
  65. Бакланов Дмитро3 листопада 2019 р. о 02:22

    1.Період перебування М. Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою", бо за його правління відбувалася лібералізація, тобто пом'якшення державного контролю над різними сферами діяльність життя.Можна сказати, що це була десталінізація.2.Реформація Хрущова не дала бажаного результату, бо М. Хрущов мав риси суб'єктивізму та валюнтаризму. 3.М.Хрущову належить вислів:" У питаннях культури я - сталініст", бо в кінцевому результаті, обіцяна українізація перетворилась у русифікацію, а митці стал шістдесятниками та дисидентами...

    ВідповістиВидалити
  66. 1.Період перебування М. Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою", бо під час його правління відбувалась лібералізаця.2Реформаторська діяльність М. Хрущова не мала бажаного результату тому, що він завжди озирався і сумнівався в своїх діях ,неможна реформувати шось якщо ти сумніваєся.3 Тиск на творчу інтелігенцію набирав нових форм і масштабів. Це призвело до ресталінізації і стагнації суспільства, але не могло знищити духовний потенціал народу, прогресивні тенденції культурно-історичного розвитку.

    ВідповістиВидалити
  67. Відповідями учнів задоволена молодці.

    ВідповістиВидалити
  68. 1).Чому період перебування М.Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою"? - тому, що під щас перебування М.Хрущова при владі відбулася десталінізація та лібералізація суспільства, а також вихід із жорстокої Сталінської тоталітарної системи.
    2).Чому реформаторська діяльність Хрущова не дала бажаного результату? - тому, що соціалістична модель розвитку суспільства принципово не піддавалися реформуванню яке проводив М.Хрущов.
    3).М.Хрущову належить вислів: "У питаннях культури я-сталініст" Назвіть підтвердження позиції М.Хрущова. - підтвердженням є те, що Хрущов також не любив українську мову і був проти її розвитку, тому намагався наслідувати таку ж саму політику, як і Сталін в сфері культури.

    ВідповістиВидалити
  69. Богдан Матиевськый5 листопада 2019 р. о 01:40

    1. Період перебування М.Хрущова при владі отримав назву ''відлига'' через послаблення контролю влади за різними сферами життя. Тим більше І.Еренбурх назвав свій твір і цей період ''відлига''

    ВідповістиВидалити
  70. 1. Чому період перебування М.Хрущова при владі в СРСР називають "відлигою"?
    Цей період отримав назву "відлига" через те, що в роки правління М. Хрущова він провів реабілітацію, курс десталінізації та ліберізації. Свою назву період отримав від популярного письменника І. Еренбурга що написав повість "Відлига".

    2..Чому реформаторська діяльність Хрущова не дала бажаного результату? Хрущов не думав про наслідки реформ, вони були не продумані до кінця. Зрештою, непродумана реформаторська діяльність у сільському господарстві обернулася кризою.

    3.М.Хрущову належить вислів:" У питаннях культури я - сталініст". Назвіть підтверження позиції М. Хрущова.
    Підтвердженням цього буде його діяльність як і Й.Сталіна він був проти української мови та культури.Хрущов не визнавав української мови і вводив репресії проти її існування.

    ВідповістиВидалити
  71. 1 Тому, що в цей период була ліберанізація 2 Хрущов не продумав все до кінця и за це наступила криза 3 И.Сталін був проти української мови та культури. Хрущов також їх не признавав.

    ВідповістиВидалити
  72. Кірса Владислав6 листопада 2019 р. о 00:55

    1) "Відлига" була названа, як короткочасне потепління серед зими
    2) Бо більшість реформ була напрямлено на сільськогосподарську промисловість, але урожайність була не дуже доброю
    3) Бо він був проти розвитку української мови і літератури

    ВідповістиВидалити
  73. Я вважаю, що відмінності в політичних курсах П. Шелеста і В. Щербицького безумовно були. Доказом цьому є те, що за час перебування при владі П. Шелест акцентував увагу на соціально-політичній та культурній сферах(поширення української мови та збереження української історії дорадянських часів) та також намагався виборювати певні автономістські права для УРСР. А В. Щербицткий навпаки приділяв значно більше уваги економіці за що і отримав прізвисько "господар", а от соціальною і культурною сферою відверто нехтував(став на шлях русифікації).

    ВідповістиВидалити
  74. Відмінності в політичних курсах П.Шелеста і В.Щербицького були. Цьому свідчить те, що період коли при владі був П.Шелест, став добою поміркованого українофільства. Коли партійну організацію республіки очулював В.Щербицький увійшов в історію як здібний господарник, але ревнивий прибічник русифікації.
    Отже, у кожного з цих діячів був свій політичний курс.

    ВідповістиВидалити
  75. Бакланов Дмитро19 листопада 2019 р. о 09:32

    На мою думку, відмінності між політичними курсами П. Шелеста і В. Щербицького були. П. Шелест, в основному, займався соціально-політичними і культурними сферами життя України. В. Щерби підняв економіку. Отже, розбіжність між їхньою політикою є.

    ВідповістиВидалити
  76. 1.В політичнному курсі Шелест виразив свої позитивні відносини до української мови та літератури, також Шелест сприяв популяризації історії України, особливо козацької доби, його було усунуто з посади 1-го секретаря ЦК КПУ причною була порушення ленінських принципів.

    Шелест був схильний до "українофільства" а Щербицький навпаки був прибічником поширення "русифікації" на Україну. Щербицький був виразником москвофільства. Він вважав, що в Україні потрібно проводити курс Москви.

    ВідповістиВидалити
  77. Так, я вважаю що відмінності у політиці П.Шелеста і В.Щербицького є. Адже Петро Шелест був прихильним до всього українського, він розвивав українську мову,підтримував письменників, за нього було впроваджені українські газети та телебачення. Володимир Щербицький же вів курс на русифікацію і взагалі був зацікавлений лише економікою України.

    ВідповістиВидалити
  78. Маклакова Маргарита19 листопада 2019 р. о 21:46

    На мою думку відмінності у політиці П. Шелеста та В. Щербицького були.
    В. Щербицький приділяв більше уваги економіці країни, та не зважав на те, як живеться звичайним людям, був прибічником русифікації. А П. Шелест приділяв більше уваги народу, виступав проти русифікації, вважав що українці повинні розмовляти своєю рідною мовою.

    ВідповістиВидалити
  79. Владислав Дрозд20 листопада 2019 р. о 00:35

    Ці особистості хоч і представляли єдину систему партійної номенклатури, однак орієнтувалися на відмінні трактування моделей, що виходили з Кремля: Шелест багато в чому був послідовником Хрущова, Щербицький -покірно-угодовський типаж без натяку на бунтарство. Тобто, сумніву, що політичні погляди значно відрізнялися.Також Щербицький приділяв увагу більше до економічного стану республіки, а Шелест-народові, був ближче до людей.

    ВідповістиВидалити
  80. Оби два у свій час входили до складу ЦК КПРС і були причетні до ухвалення рішень на найвищому загальносоюзному рівні.П.Шелест був "українофілом",а В.Щербицький сталіністом

    ВідповістиВидалити
  81. Обидва у свій час входили до складу ЦК КПРС і були причетні до ухвалення рішень на найвищому загаьносоюзному рівні.П.Шелест був "українофілом",а В.Щербицьким сталіністом.

    ВідповістиВидалити
  82. Я вважаю що були відмини між политичной русах що був Щербицький перший секретар ЦК і КПУ і Шелет також був перший секретар Дніпропетровської області у 1977 р Верховна рада СРСР Ухвалила нову конституцію

    ВідповістиВидалити
  83. Владислав Дрозд7 лютого 2020 р. о 06:30

    5.Що на ваш погляд , було позитивного , а що-негативного в здійсненні політики гласності.
    Я вважаю, що позитивним явищем політики гласності було деяке, контрольоване, зближення влади з народом. Також люди стали більше знати щодо проблем які були, чи які є на даний час в державі.
    Серед негативного було те, що супротив владі посилився, адже вище вказана інформація дійшла до опозиційних кіл. Тому будь-які твердження є суб"єктивними

    ВідповістиВидалити
  84. Владислав Дрозд7 лютого 2020 р. о 06:36

    6.Чим на думку істориків , відрізняється гласність від свободи слова?
    Деякі історики ставлять поруч ці два визначення, хоча я вважаю, що це неправильно. Адже суть їхня дещо різниться. Свобода слова-це право людини на публічне висловлення своєї думки без протиправного обмеження цензурою. А гласність-це політика максимальної відкритості у діяльності державних установ і свободи інформації. Тобто знаючи значення поданих визначень, слід вказати на їхню різницю.

    ВідповістиВидалити
  85. Владислав Дрозд7 лютого 2020 р. о 06:42

    7. Яку роль в історії України відіграв Народний Рух України?
    Рух відіграв визначальну роль серед опозиційних сил кінця 1980-х – поч. 1990-х рр. у здобутті незалежності України, будучи на той час широким демократичним фронтом, адже мала вплив, будучи у складі ВРУ

    ВідповістиВидалити
  86. 5. Позитивне:зближення з народом, поліпшення радянсько-американських відносин, ліквідація "білих плям" в історії СРСР.
    Негативне: невдалий перехід від тоталітаризму до демократії, що в майбутньому спричинить кризу.
    6.Свобода слова — це соціальна угода між суспільством, владою і пресою на основі гласності.
    Гласність — аура плюралізму думок, ідей, металозунгів, партійних програм, особистих амбіцій тощо.
    (Саме таке твердження у істориків щодо чих понять).
    7.Головною ідеєю Руху завжди була незалежна суверенна Україна і саме цей Народний Рух відіграв вирішальну роль у проголошенні незалежності Української Держави.

    ВідповістиВидалити
  87. Діма Федорко9 лютого 2020 р. о 01:11

    5. Запровадження політики Гласності мало, як позитивні, так і негативні наслідки.
    Позитивні:
    • Активізація громадського й національного рухів.
    • Поліпшення становища української мови
    • Ліквідація "білих плям" в історії України
    • Виникнення такого явища, як плюралізм, поступовий відхід від тоталітаризму, як наслідок у майбутньому здобуття Україною незалежності.
    • Пом'якшення державного контролю.
    Негативне:
    Варто зазначити, що на мою думку в проголошені політики Гласності для української нації та України в цілому негативних аспектів небуло, чого не скажеш про радянську владу, адже для неї наслідки політики Гласності вже були лебединою піснею, тому, що вона втратила підтримку та авторитет населення.

    ВідповістиВидалити
  88. Діма Федорко9 лютого 2020 р. о 01:18

    6. Якщо подивитись суто з історично-правової точки зору то вже можна знайти відмінності між цими поняттями. Гласність - це політичний курс КПРС у роки "Перебудови". А свобода слова - це право людини. Крім того Гласність запровадила обмежену, контрольовану свободу слова, що до того ж була в інтересах діючої влади. А свобода слова дозволяє людині висловлювати будь-які свої погляди не дивлячись на цензуру.

    ВідповістиВидалити
  89. Діма Федорко9 лютого 2020 р. о 01:24

    7. Народний рух відіграв вирішальну роль в історії України. Рух, що розпочинався під гаслами "за підтримку перебудови" в кінцевому результаті призведе до здобуття Україною незалежності, визнання прав її громадян на рідну мову, власну церкву та врешті-решт на суверенну державу.

    ВідповістиВидалити
  90. 5. Політика гласності мала поєднувала в собі позитивні та негативні моменти. Позитивні: звільнення політ в'язнів, відрождення української мови та історії України подолання "білих плям".
    Негативним явищем політики гласності на той час можна вважати розвал існуючої системи влади.
    6. Гласність - основний компонент політики перебудови, що вбачав у собі відвертість у діяльності установ і свободу інформації.
    Свобода слова - концепція природного права людини виражати свою точнґку зору без протиправного обмеження.
    7. Народний Рух України відіграв велику роль в ті часи, бо саме він став кроком до повної незалежності України.

    ВідповістиВидалити
  91. Бакланов Дмитро9 лютого 2020 р. о 07:28

    5. На мою думку, політика гласності мала лише позитивні сторони. Людям давали дозовану інформацію про минулі злочини керівництва СРСР, давали хоч і не повну але свободу слова.
    6. На думку істориків, гласність еволюціонує в свободу слова. Ці два терміни взаємопов'язані.
    7.Народний рух України, що був започаткований київськими письменниками, перетворився на масове громадське об'єднання, що відіграло важливу роль у виникненні незалежної України.

    ВідповістиВидалити
  92. Славік Стеблюк9 лютого 2020 р. о 11:55

    5.Що на ваш погляд , було позитивного , а що-негативного в здійсненні політики гласності.
    Я гадаю, що політика гласності мала більш позотивного характеру, а ніж негативного, адже із появою "Гласності" у громадян появилось більше прав, люди змогли "мати" свободу слова. Більшість політв'язнів були випущенні на волю. Із негативного буде те, що "Гласність" давала дозовану інформацію про минулі скоєнні злочини влади.
    6.Чим на думку істориків , відрізняється гласність від свободи слова?
    Гласність - це політика яку проводив М. Горбачов для поглиблення "перебудови" суть її була в запровадженян обмеженої або контрольованої свободи слова в країні.
    Свобода слова - це право людини або спільноти вільно висловити свою думку.
    7. Яку роль в історії України відіграв Народний Рух України?
    НРУ відіграв вагому роль в історії України, мета руху полягала в створенні незалежності України і будівництво демократичної держави.
    Всего це було здобуто завдяки поширення Народного Руху України.

    ВідповістиВидалити
  93. 5. Політика гласності, на мою думку, була майже повністю позитивним явищем, яке несло в собі ліквідацію "білих плям", надання свободи політв'язням, розвитку національного руху і т.д. Тобто чогось негативного для людей не будо.

    ВідповістиВидалити
  94. 6. Я вважаю, що рівняти ці два терміни не правильно. Адже гласність несе в собі лише контрольовану і дозовану подачу інформації до народу.А також це політика КПРС. А свободою слова називають право людини говорити, висловлювати свою точку зору.

    ВідповістиВидалити
  95. 7. Я думаю, що Народний Рух України відіграв дуже важливу роль в історії України. Адже він призвів до здобуття незалежності України.

    ВідповістиВидалити
  96. Настя Сидоренко9 лютого 2020 р. о 22:00

    5.У кожній реформі є плюси і мінуси, якщо ми говоримо про політику "гласності" То і тут можемо проявити усі плюси і мінуси. позитивне:
    1.Люди отримували Дозовану інформацію ;
    2.подолання білих плям;
    3.Надання свободи політв'язням.
    Тобто позитивних сторін багато проте є і погана сторона, це надання дозованої інформації, тобто люди отримували не повну інформацію. Проте влада вважала це плюсом.

    ВідповістиВидалити
  97. Настя Сидоренко9 лютого 2020 р. о 22:06

    6. Свобода слова-це право людини говорити без обмежень на тему і мову. А політика "гласності"-це контрольована та Дозовану інформацію до народу- політика КПРС.

    ВідповістиВидалити
  98. Настя Сидоренко9 лютого 2020 р. о 22:12

    7.Я вважаю, що Народний рух України відіграв велику і вирішальну роль в історіісторії України. Адже після руху Україна отримає незалежність.

    ВідповістиВидалити
  99. 5На мою думку позитивним було те шо була більша відвертість у діяльності державних установ і свободи інформації і позитивним було те шо у період гласності було звільнено багато дисидентів, а негативним було те що люди отримували неповну інформацію.6 Гласність як умова забезпечення свободи слова, як фактор життєздатності власне демократичного суспільства. Без неї не можуть бути забезпечені головні свободи демократизму — слова, совісті, зібрань.Свобода слова — це соціальна угода між суспільством, владою і пресою на основі гласності.7 На мою думку Народний рух України відіграв значну роль тому що його метою була незалежність України і будівництво демократичної держави.Цей рух зробив все шоб Україна стала незалежною і цей рух хотів відтворення історії українського народу і державності.

    ВідповістиВидалити
  100. 1) Здобутки: Створення Конституції України; введення національної валюти; установлення дипломатичних відносин з іншими державами.
    2) На мою думку, конституційний процес не був завершений, адже після 1996р. в Конституцію України вносили зміни, тому не можна вважати його завершеним.

    ВідповістиВидалити
  101. 1. Безперечним здобутком є схвалення і прийняття Конституції України, що в свою чергу фактично завершило процес творення Незалежної України. Адже конституція визначила державний лад, економічний і територіальний суверенітет, основні права та обов'язки своїх громадян.
    До прорахунків можна віднести відсутність єдності між Президентом та ВРУ(особливо Кучми з ВР ІІІ скликання), як наслідок дестабілізація політичної ситуації в країні, що у майбутньому знайде своє відображення і під час світової фінансової кризи.

    ВідповістиВидалити
  102. 2. Я вважаю, що Конституційний процес України не можна вважати завершеним. Адже і до сьогодні ведеться полеміка щодо необхідності внесення змін до чинної Конституції, або ж схвалення нової.

    ВідповістиВидалити
  103. Владислав Дрозд20 березня 2020 р. о 03:02

    Визначте здобутки і прорахунки державотворчих процесів ,що відбулися в 1994-1999р.
    На мою думку, до здобутків слід віднести Конституцію 96 року, точніше, її ухвалення. А також утворення деяких нових органів виконавчої та судової гілок, тобто їх удосконалення

    ВідповістиВидалити
  104. Владислав Дрозд20 березня 2020 р. о 03:04

    А до прорахунків: відсутність єдності у вищих колах держави, та спільних дій щодо покращення становища.

    ВідповістиВидалити
  105. Владислав Дрозд20 березня 2020 р. о 03:09

    Чи можна вважати конституційний процес в Україні завершеним?
    Ця тема є дискусійної серед багатьох істориків, але моя думка заключається в тому, що я вважаю процеси конституційні завершеними, але не до кінця.Тобто є деякі нюанси, які не дають змогу говорити про конституційні процеси як про завершені. Серед них недопрацьованість документу, що вказує на необхідність внесення змін до нього. Отже ще є над чим працювати і вдосконалюватися.

    ВідповістиВидалити
  106. Прорахунки: період гіперінфляції 1993-1994; розбіжність політичних поглядів між Верховною Радою України та президентом України. Здобутки:в 1995 Україна стала членом Ради Європи;прийняття Конституції України 28 червня 1996; запровадження національної валюти гривні вересень 1996; створення ГУАМ(Організація за демократію та економічний розвиток)1996 р.

    ВідповістиВидалити
  107. Чи можна вважати конституційний процес в Україні завершеним? На мою думку конституційний процес ще не завершений, бо хоч в конституції й були закріплені основні права й свободи Українських громадян, але впродовж наступних роківбулиспроби внести правки та зміни.

    ВідповістиВидалити
  108. 1. Основним здобутком державотворчого процесу 1994-1999р я вважаю ухвалення Конституції України. Адже інші завдання, які ставила перед собою країна, були виконані не якісно і з помилками, які й зараз надують про себе.
    Прорахунки можна перечисляти довго, але головним я вважаю непорозуміння між Врховною Радою і Президентом. Адже вони не взаємодіяли на користь держави.

    ВідповістиВидалити
  109. 2. На цю тему є багато різних суджень, але я вважаю, що конституційний процес в Україні не є завершеним й дотепер. Навіть зараз ведуться дискусії щодо внесення змін до документу.

    ВідповістиВидалити
  110. 1. Здобутки: Найголовнішим здобутком державотворчих процесів можна вважати Ухвалення Конституції України (1996 р.) , до цього списку можна внести грошову реформу і зміцнення збройних сил України
    Прорахунки: економічна криза, яка змусила більшість населення втратити віру в державотворчих процеси .

    ВідповістиВидалити
  111. 2.Гадаю, конституційний процес не можна вважати завершеним і по сьогоднішній день. Адже Верховна Рада досі приймає нові закони

    ВідповістиВидалити
  112. 1 На мою думку найголовнішем здобутком є Ухвалення Конституції України.Прорахунком була економічна криза.2 Конституційна
    реформа в Україні не є завершеною і
    кожен новий її етап має аналізуватися
    з позицій його мети, конкретних завдань, ролі основних суб’єктів і результативності.

    ВідповістиВидалити